СПОВЧИТИ, ВЧУ, ЧИШ,
Сповчити, вчу, чиш, гл. Сдѣлать, смастерить (съ трудомъ). Хату повчу та й не сповчу й досі. Вас. 208. Плахту наймичці яку сповчить. Вас. 208.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 181.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
СПОГАД, ДУ, →← СПОВОДУВАТИ, ДУ́Ю, ЄШ,